Народжувати чи не народжувати другу дитину? За та проти

Народжувати чи не народжувати другу дитину? “За” і “Проти”.


Йтиметься про сім’ї, які вже одного разу «відвідав лелека» і вони стали щасливими батьками. Пройшли школу материнства і батьківства, пізнали всі радощі і труднощі цієї «професії».
І ось на якомусь етапі у щасливого сімейного тріо постає питання – «а не розширити чи нашу сім’ю або вже зупинитися на досягнутому».

Питання “бути чи не бути першій дитині”? – Як правило вирішується позитивно і майбутні батьки готові вирішувати житлове питання і матеріальні проблеми за фактом того, що сталося. З другим складніше. Батьки подорослішали, набралися досвіду і вирішили зважити всі «за» і «проти». Про це і хотілося б поговорити докладніше.


Одна з перших причин «проти» – це квартирне питання, який зіпсував не тільки москвичів, як говорив Булгаковський Воланд, але і жителів інших міст. Однозначно, це дуже серйозна проблема, адже нікому не хочеться прожити все життя в малогабаритній однушке.


Друга проблема теж фінансового характеру – це «сімейний бюджет», якого ледве вистачає на трьох, а тут ще один малюк.


Інші проблеми менш глобальні, але теж серйозні – це мало вільного часу, колись пожити для себе. Це здоровий батьківський егоїзм, але, як правильно помітили розумні люди, справа не в самих проблемах, а в тому, як до них ставитися.


Рецепту вирішення фінансових проблем у мене немає, вони були і будуть завжди – це невід’ємна частина нашого життя, але через них потрібно переступити, оцінивши важливість появи на світ нового, рідну людину.


Чому так повелося, що думаючи про народження дітей, відразу згадуєш про труднощі? А радості, які приносить материнство, абсолютно не беруться до уваги?


Можливість відчути себе ще раз батьками і щось виправити, там де не вийшло в перший раз, щось додали, там, де чогось не додали. Ще раз на роки стати в житті дитини людиною номер один, найбільш потрібними і найважливішим в світі.


Радіти першим перемогам малюка, підтримувати в перших кроках по світу. Скільки сліз розчулення і посмішок принесе вам малюк. А коли він трохи підросте, ви почнете впізнавати в дитині себе і зрозумієте, що триває.


Ваш перший дитина набуде статусу старшого в родині – першого помічника батькам. У нього буде можливість навчитися любити брата або сестричку, піклуватися, дружити. Ви разом по життю будуть ділити радощі і труднощі. Адже ви одна сім’я.


Призначення людей в продовженні свого роду, в цьому сенс життя. На жаль соціально-економічні проблеми призвели до того, що якщо сім’я має одну дитину, то це норма життя. Якщо взяти нашу історію, то дітей в сім’ях завжди було більше, недарма зараз говорять про демографічну кризу.


Звичайно, ніхто не примусить вас народжувати дитину. Обов’язково слід урівняти свої сили і можливості. Діти – це звичайно щастя, але насильно ощасливити не можна. Можливо, що ви оберете кар’єру і фінансову стабільність. Але на схилі віку людина в першу чергу пишатися своїми спадкоємцями, а вже потім багатством.


Діти – це наше багатство і чим їх у нас буде більше, тим ми будемо багатшими. Не будемо забувати і того, що діти – це і великі труднощі, але знову ж таки їх рішення і благополуччя наших дітей – ось справжнє призначення нас, батьків.


Як-то стаття ні про що. Немає відповіді на питання – народжувати чи не народжувати. Тому що для мене питання про другу дитину ніколи не лежав в площині відсутності житла, брак грошей. Хоча цілий рік після народження другої ми прожили учотирьох в кімнатці 12 кв м. І для того, щоб мати трохи більше грошей, я працювала вдома, а через рік після пологів вийшла на півставки. Але це особиста справа кожного – трудитися або сидіти до трьох років.


Відповідь на Ваші коментарі.

Катерина Богданова, я рада що фінансові проблеми не вплинули на рішення народити другу дитину в вашій родині. У мене, на жаль, багато знайомих яких це питання зупиняє. Може стаття і не вдала, але я виступала “за” народження другої дитини. Сама є щасливою матір’ю двох дітей.
З повагою, Ерошкина Марина.


Оцінка статті: 4

Народжувати чи не народжувати другу дитину? І якщо народжувати, то коли? Ці питання кожна сім’я для себе вирішує самостійно, виходячи з морально-матеріальних цінностей. Я ось виросла одна, і дуже про це шкодую. Для себе ми це питання вирішили 25 років тому і жодного дня не пошкодували про це, хоча було і дуже важко, і ніде було жити, і не було що їсти (через дефіцит продуктів в магазинах), і взагалі все це випало на постперестроечную пору з усіма наслідками, що випливають звідси наслідками. Але тепер, коли позаду безсонні ночі, дитячі хвороби, шкільні уроки, капризи, підліткові проблеми і т.д. я з усією впевненістю можу заявити, що я найщасливіша мама на світі! Яке щастя мати дітей, за яких ніколи не буде соромно перед суспільством і людьми, на яких можна покластися в старості, які доставляють масу радості в житті, якими можна пишатися! Якщо виховати дітей мудро і правильно, то вони один для одного завжди будуть підтримкою і опорою у всіх важких життєвих ситуаціях. А це, погодьтеся, дорогого стОит! Так, материнство (і батьківство, звичайно) це дуже нелегка праця, але все відплачується сторицею! Подумайте про це, ті хто для себе ще це питання не вирішив! І удачі вам!


Популярні відео

Comments are closed.