Як навчити дитину 6 років лізгінкі

Автор: farvatar | Опубліковано: 6-01-2012, 16:19 | 0 коментарів

Лезгинка – грузинський народний танець, який існує не першу сотню років. Настільки стародавні звичаї передаються у грузинського народу з покоління в покоління, в даний час настільки цікавий і неординарний танець входить до фонду культурної спадщини країни, а також знайшов широке визнання і серед світової спільноти.


Школи з навчання грузинським танцям відкриваються повсюдно в багатьох країнах світу. Однак навчитися танцювати лезгинку кожен бажаючий зможе і самостійно, потрібно лише знайти в мережі Інтернет відповідний відеокурс, а також вивчити практичні поради по настільки цікавого і незвичайного танцю.


Кавказький народний танець відомий завдяки вкрай живому темпу, виконання музики чоловічим хором, гордість і войовничість настрої, переданого через даний танець. Всю самобутність і неповторність цього танцю важко зрозуміти тим людям, в чиїх жилах НЕ тече гаряча кавказька кров. Народи Кавказу відомі всьому світу завдяки своєму гарячому вподоби, благородності, холоднокровності. Лезгинка чудово передає всю гостроту емоцій і переживань, які долають танцюристом під час виконання настільки войовничого ходи.


Лезгинка має на увазі наявність музичного супроводу, і якщо повноцінний живий грузинський хор знайти буде важко, то запис легко скачується в Інтернеті. Потім, потрібно, як мінімум, кілька разів переглянути ролики з професійними танцюристами. Кожен початківець без праці помітить відмінні риси виконання даного грузинського танцю. По суті ж, коріння танцю йдуть за межі Грузії, змішуються з традиціями і звичаями інших народів Північного Кавказу і південній частині Росії.


Виконання танцю супроводжується досить гарячими емоціями і переживаннями. Кожен удар ноги об землю йде в такт музиці, багато в чому лезгинка схожа з російською чечіткою і американським степом, різниця лише в швидкості виробленого танцюристом дії. При лезгинку кожен такт, кожен удар ноги об землю – справжнє мистецтво, оволодіти яким можна лише регулярними вправами. Спочатку танцюрист повинен володіти достатньо високою гнучкістю власного тіла і волею до навчання. Рекомендується перед кожним сеансом виконувати невелику розминку, це дозволить запобігти можливому розтягнення м’язів в процесі виконання того чи іншого елемента танцю.


Слід зазначити, що виконуються руками елементи – не тільки естетична деталь виступу, що додає поданням яскравості і граціозності, але і способи утримання рівноваги танцюриста під час виконання найбільш ритмічних елементів, коли удари ногами повторюються багаторазово протягом невеликого часового проміжку.


Не можна уявити собі танцю лезгинки і без традиційних грузинських убрань. Якщо ж таких немає під рукою, потрібно пам’ятати, що одяг танцюриста повинна бути максимально вільною, не повинна сковувати рухів навіть у найскладніших елементах, що додають танцю драматизму. При неможливості самостійного вивчення, або за відсутності необхідних уроків на відео, завжди можна записатися в школу грузинських танців, які останнім часом є в багатьох містах Росії і країн СНД.

Comments are closed.