Як вчити дитину спілкуватися

Як вчити дитину спілкуватися


У дошкільному віці дитина починає відчувати потребу в спілкуванні з іншими дітьми. Він уже порівнює свої дії з діями своїх однолітків, його турбує ставлення до неї оточуючих.


У дошкільному віці діти заводять справжню дружбу. Тут і проявляється вміння дитини поступатися або, навпаки, відстоювати свої інтереси, прислухатися до думки інших.


Манера спілкування дитини залежить не тільки від його особистих якостей, а й від домашнього виховання. Адже батьки та інші близькі & # 8212; основне коло спілкування дитини, не тільки його основні співрозмовники, а й люди, з яких дитина бере приклад.

Починати вчити дитину спілкуватися треба ще з молодшого дошкільного віку. Батькам треба навчити дитину вміти представлятися при знайомстві, дізнаватися ім’я інших дітей. Треба навчити дитину основним фразам, які допоможуть йому встановити контакт, наприклад: & laquo; Як тебе звуть? & Raquo ;, & laquo; Давай грати разом & raquo ;, & laquo; У мене є іграшки & raquo;.


Не треба ставити дитину в незручне становище і підштовхувати його до знайомства з іншими дітьми. Ініціатива повинна виходити безпосередньо від нього самого.


Якщо малюк сором’язливий, треба заохочувати його спроби познайомитися з іншими дітьми або пограти з вами в ту ж гру, що і діти в пісочниці. Так дитина швидше зможе подолати боязкість і почати спілкування.


Починаючи з раннього дитинства, треба вчити дитину не лише говорити, а й вміти слухати. Батьки можуть проводити з дітьми різні ігри і самі встановлювати правила. Таким чином, з одного боку, дитина навчиться слухати і бути уважним, а з іншого боку, він сам зможе вносити зміни в правила гри.


Під час ігор батьки можуть проводити з дітьми цікаві розмови на тему природи, тварин, машин. Дорослий може переривати свою промову, задаючи по ходу своєї розповіді будь-які питання, наприклад, ніж собака відрізняється від кішки, коли опадає листя і чому. Найкраще батькам мати наочний матеріал. Головне, щоб спілкування являло собою не монолог дорослого, а саме діалог між дорослим і дитиною. Необхідно підтримувати задану тему розмови, намагатися відповідати на всі питання дитини або разом шукати відповіді. Тема обов’язково повинна бути цікавою, а краще & # 8212; знайомої дитині. Так він стане рівноправним учасником бесіди. Не треба вибирати дуже складну тему. Дитина не буде слухати і підтримувати розмову.


Після перегляду мультфільму або прочитання книжки можна обговорити з дитиною вподобаних йому персонажів, на кого він хотів би бути схожий, чи не нагадує йому герой кого-небудь з друзів. Якщо дитина затрудняється відповісти, дорослий сам може відповісти на питання і підкріпити його доказами. Пізніше розмови можна перенести з конкретних тем на загальні, можна обговорити вчинки когось із героїв, поцікавитися, як би дитина поступила в тій чи іншій ситуації. Таке спілкування з дорослими допоможе дитині зрозуміти себе, сформувати стійку позицію по якому-небудь питанню.


Такі навички знадобляться дитині в спілкуванні з однолітками, де йому необхідно буде зрозуміло пояснюватися або висловлювати свою точку зору, обґрунтовуючи її. Постійне спілкування дорослих і дітей не тільки дозволяє дітям швидше освоїти навички спілкування, налагоджувати контакти з оточуючими, а й розвивати власне мислення, вміти відстоювати свою точку зору і обґрунтовувати її. Дитина вчиться краще розуміти не тільки себе, а й оточуючих.

Comments are closed.